Вівтарна дружина «Воїни Христові»

У місяці листопаді 2012 року Божого при Церкві святої великомучениці Параскеви, що знаходиться в місті Івано-Франківську (м-н Опришівці), була створена Вівтарна дружина «Воїни Христові». Покровителем ми обрали святого Архистратига Михаїла.

Архангел Михаїл зі словами «Хто, як Бог наш» переміг зло. Він підніс правду, що немає іншого Бога, крім одного, Єдиного, який створив нас, і ми є витвором Його любові.

Вівтарна дружина «Воїни Христові» — це релігійна парафіяльна спільнота дітей, які бажають прислуговувати коло престолу і поглибити свою віру в Господа. Кожен бажаючий прислуговувати повинен подати заяву голові Вівтарної дружини з дозволом і підписом батьків, а також вивчити статут і правила.

Завдання і правила «Воїнів Христових»

  • Приходити вчасно, за 15 хв. до початку Служби Божої.
  • Бути пристойно одягненим.
  • Дальматику (одяг, в якому прислуговуєш) одягати з благословення священика. Спочатку підійти до священика, і попросити, щоб він поблагословив хрест, вишитий на дальматиці.
  • Запалити на престолі і проскомидійнику свічки.
  • Приготувати сірник та свічку.
  • Уважно слухати Святу Літургію.
  • Після закінчення Літургії дальматику і свічку поставити на місце.

Наші заняття відбуваються в Церкві кожної п’ятниці о 17:00 год. Ми вивчаємо будову храму, церковний посуд, священичі ризи, богослужбові книги, проводимо Хресну дорогу. Стало доброю традицією вітати кожного учасника з днем народження.

Духовний провідник Вівтарної дружини  – о. Тарас Огар.

Голова Вівтарної дружини — студент 7 курсу Івано-Франківської Духовної Семінарії Богдан Кондрат.

Вервиця Вівтарної дружини «Воїни Христові»

  • Слова до Таїнств узяті з Євангелія (Лк. 2, 41-52)
  • Вервицю склав голова Вівтарної Дружини Богдан Кондрат 09.11. 2013 р. Б.
  • Намірення: «За послух до батьків і успіхи в навчанні»

Починаємо на хрестику: Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь. (3р.)
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. «Царю Небесний…»
На першому великому зернятку: «Вірую…»
На першому малому зернятку: Слава Отцю, що нас сотворив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь:«Богородице Діво…»
На другому малому зернятку: Слава і Сину, що нас відкупив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь: «Богородице Діво…»
На третьому малому зернятку: Слава і Святому Духові, що нас просвітив, і в святій католицькій вірі утвердив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь: «Богородице Діво…».
Проказуємо: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Перше Таїнство

«Батьки Ісуса ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався в Єрусалимі, батьки ж його про те не знали».

На великому зернятку: «Отче наш…»; на десятьох малих зернятках: «Богородице Діво…». На кінець десятки: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. О Мій Ісусе, прости нам наші гріхи, збережи нас від пекельного вогню, провадь до неба всі душі, а особливо ті, що найбільше потребують Твого милосердя.

Друге Таїнство

«Гадаючи, що Він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами і знайомими, а, не знайшовши повернулися в Єрусалим, щоб там Його шукати». Отче наш…; Богородице Діво… (10 р.); Слава Отцю…; О Мій Ісусе…

Третє Таїнство

«Через три дні знайшли Ісуса у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що Його слухали, чудувались Його розумові й відповідям». Отче наш…; Богородице Діво…(10 р.); Слава Отцю…; О Мій Ісусе…

Четверте Таїнство

«Побачивши Його,…сказала Йому мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали». Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?». Отче наш…; Богородице Діво… (10 р.); Слава Отцю…; О Мій Ісусе…

П’яте Таїнство

«І Він пішов з батьками, й повернувсь у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей». Отче наш…; Богородице Діво… (10 р.); Слава Отцю…; О Мій Ісусе…

На кінець вервиці: Достойно є воістину величати блаженною Тебе, Богородицю, всеблаженну і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Під Твою Милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина чиста і благословенна. Молимося в наміренні Святішого Отця, щоб отримати повний відпуст: «Отче наш…» і «Богородице Діво…» (1 р.)